
Я вже повернулася і з головою поринула в реальне життя.
І від цього трохи сумно, шалено хочеться все кинути, окрім котиків звісно, і переїхати в Карпати, жити в дерев`яному будиночку, дивитися на гори і слухати тишу… Хоча це такі собі тимчасові мрії, я взагалі не впевнена, що змогла би жити безвиїзно навіть у такому чудовому місці як Карпати, але від вправної садибки десь поблизу Верховини чи Яремче не відмовилася точно :)
А взагалі відпустка вдалася на диво! Такої кольорової та яскравої осені я не бачила ніколи!
За весь час ми були у моєму улюбленому Львові(3дні та день від`їзду), в Прикарпатті(5днів) та в Закарпатті(6днів)
А яка прекрасна була погода! До чорта синоптиків – в житті їм більше не повірю! Жодного(!) дощу, окрім вечора дня нашого приїзду до Львова, сонце кожного(!) дня, тепло( в Прикарпатті +15, а в Закарпатті взагалі +20).
Нагулялися вдосталь – 20кілометрів в день легко, піднімалися у гори, збирали гриби, зустрічали світанки, дивилися на зорі, вилежувалися під копичками, спілкувались українською, блукали львівськими двориками, ходили на каву і на пиво з м’ясом також ходили:) Було дуже-дуже добре, але дуже-дуже замало :)
А зараз в мене на порядку денному Велике Прання, Велике Прибирання та Велике Мацання (котиків) - життя як воно Є :)
UPD трохи подумала и додала переклад
( па-русски :) )